ЧАЕС26 квітня 1986 року  – дата найбільшої техногенної катастрофа в історії людства – аварія на ЧАЕС. Вона  назавжди залишиться Днем скорботи для багатьох людей. 

Тисячі сміливців, незважаючи на небезпеку, ризикуючи власним життя і здоров’ям, не думаючи про героїзм своїх вчинків, йшли в саме пекло розбурханої стихії. Завдяки цій самопожертві аварію було локалізовано і відведено загрозу ускладнення ситуації на зруйнованому об’єкті. 

З історії трагедії

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух, причиною якого стало руйнування четвертого енергоблока. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований, і в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Близько 200 000 чоловік у перші дні після аварії було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська катастрофа стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР. Це наклало неабиякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом, і єдиної думки досі не існує.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені зі східної частини СРСР, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження.

Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відмічено підвищений вміст цезію – 137 у лишайнику і м’ясі оленів в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.
Точне число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід зарахувати хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному впливу.
Визначення того, яка частина захворювань є наслідком аварії – вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями. Зокрема, щитовидної  залози – одного  з органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод.

Джерело:http://stsrda.gov.ua/index.php/11924-26-kvitnia-29-richnytsia-avarii-na-chaes.html