Внесок Харківщини до бюджетів усіх рівнів за вісім місяців — майже 19 млрд грн податків та зборів

Це на 6,9 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав  158,3 відсотка.

У той же час, у серпні до бюджетів усіх рівнів зібрано 2,8 млрд грн платежів, що на 1,3 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Темп росту збору платежів до минулого року склав  188,6 відсотка.

При цьому, до Державного бюджету за січень-серпень мобілізовано 13,2 млрд грн, що на 5,0 млрд грн або в 1,6 раза більше, ніж за відповідний  період минулого року. За серпень до Держбюджету зібрано 1,9 млрд грн, що на 1,0 млрд грн більше, ніж за серпень 2015 року.  

Значну увагу в фіскальній службі області приділяють наповненню місцевих бюджетів, кошти з яких направляються на розвиток міста і області та забезпечення благополуччя мешканців Слобожанщини.

Тож  місцевий бюджет протягом січня-серпня  2016 року поповнився на 5,6 млрд грн, що на  50,2% або майже на 2 млрд грн більше минулорічного показника. При цьому, за серпень поточного року до місцевого бюджету надійшло 858,1 млн грн, що на 294,1 млн грн більше, ніж у серпні 2015 року.

«Ми  забезпечуємо для платників Харківщини всі умови для їхнього обслуговування. Більшість наших платників сумлінні, з активною громадською позицією, розуміють, що бюджету потрібні кошти, тож наше завдання зробити так, щоб процес сплати податків для  нього  був зручним, якісним та комфортним», — відзначає начальник ГУ ДФС у Харківській області Микола Рибаков.

Легалізація заробітної плати — крок до кращого майбутнього

Важливою проблемою сьогодення є легалізація трудових відносин та заробітної плати, адже через тіньовий ринок зайнятості  держава втрачає мільйони гривень несплачених податків, а громадяни позбуваються соціального захисту. Саме тому надзвичайно важливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян та спрямувати більше коштів на розбудову місцевих громад.

Державна фіскальна служба вже зробила значний крок у напрямку подолання тіньової зайнятості, суттєво зменшивши розмір єдиного соціального внеску. Це усвідомлена позиція, яка зрештою покликана заохотити роботодавців підвищити розмір заробітних плат та вивести їх з тіні.

Пам’ятайте, що отримуючи заробітну плату в «конверті», ви позбавляєте майбутнього себе і своїх дітей.  Ваша «сіра» зарплата — це невідремонтовані дороги, недобудовані школи, це холодні лікарні та неосвітлені вулиці міст і сіл. Кожен з нас має бути свідомим учасником побудови сильної і справедливої держави, а не пасивним спостерігачем, тож проявіть свою громадянську позицію — не погоджуйтесь стати учасником тіньових схем при виплаті заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем, не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу, а отже — і права на достойну пенсію, інші соціальні пільги та виплати.

У зв’язку з тим, що з прихованої заробітної плати не здійснюються відрахування у Пенсійний фонд на рахунки працівників, вони, досягаючи пенсійного віку, одержують мінімальну трудову пенсію, що прирікає їх на вкрай низький рівень життя в старості.

Крім того, з обсягів зарплати, виплаченої в «конвертах», не сплачується податок з доходів фізичних осіб. Отже, зменшуються відрахування в бюджет, за рахунок яких утримуються заклади охорони здоров’я, освіти, культури, реалізуються соціальні програми тощо.

  Шановні громадяни! Подбайте про достойне життя для себе і своєї громади — вимагайте від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Треба чітко усвідомити, що згода отримувати зарплату «в конвертах»  може позбавити надалі всіх соціальних гарантій. А легалізація заробітної плати — це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас та краще життя в регіоні, де ви проживаєте, уже сьогодні.

Роботодавцям слід пам’ятати,  що легалізація заробітної плати — це надійний засіб залучення висококваліфікованих, порядних, не байдужих до майбутнього країни людей та ефективний спосіб боротьби із конкуренцією на ринку праці.

Шановні громадяни! Закликаємо вас бути пильними та заздалегідь дбати про своє гідне майбутнє!

На Харківщині податкова міліція виявила нелегальних пивоварів

Працівники слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції Харківщини в рамках операції «Акциз-2016» припинили діяльність чергового цеху з незаконного виготовлення підакцизних товарів. На цей раз на території області поза законом працювали пивовари.

Про це повідомляє начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Сергій Марєхін.

Одне з підприємств Харківської області протягом чотирьох місяців здійснювало масове виготовлення пива, яке далі реалізовувалося через мережу пивних магазинів.

«У ході досудового розслідування встановлено, що в період березня-червня посадові особи зазначеного підприємства реалізовували пиво без наявності ліцензії на право здійснення виробництва та реалізації алкогольних напоїв, чим порушили абзац 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», — розповідає Сергій Марєхін, — встановлено, що орієнтовна вартість незаконно реалізованого пива становить понад 1,1 млн грн».

У рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України, співробітники податкової міліції провели обшуки у виробничих приміщеннях пивоварів.

Так, було виявлено та вилучено обладнання, яке використовувалося для незаконного виготовлення пива, упаковки та солод. Загальна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей склала близько 3 млн гривень.

На цей час зразки відібраної сировини направлено для проведення експертизи. Крім того, вирішується питання щодо накладення арешту на вилучене майно, встановлюються канали постачання сировини.

Слідство за цим фактом триває.

Очільник фіскальної служби регіону Микола Рибаков узяв участь в урочистостях з нагоди Дня підприємця України

Святковий прийом з нагоди відзначення в Україні Дня підприємця відбувся в Харківській міській раді. Найкращі представники малого та середнього бізнесу регіону зібралися, щоб відзначити свято, почути теплі слова подяки за вагомий внесок у розвиток країни та Харківщини, наповненння бюджетів усіх рівнів та  активну громадську позицію.

Привітав підприємців від імені усієї фіскальної служби Харківської області і її керівник Микола Рибаков. Зокрема, у своєму поздоровленні посадовець відзначив неабияку відповідальність людей, що  розпочали власну справу, які активно розбудовують приватний сектор економіки, створюють додаткові робочі місця, реалізують нові бізнес-проекти та розвивають нашу країну. Також начальник ГУ ДФС області запевнив присутніх представників бізнесу, що Державна фіскальна служба України та, зокрема, Харківської області, буде і надалі створювати  всі умови  для успішного розвитку бізнесу та якісного обслуговування платників податків.

Відповідальність за порушення правил сплати податків

Відповідно до п. 126.1 cт. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі — КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поворотна фінансова допомога та її повернення

Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу).

У разі повернення поворотної фінансової допомоги слід врахувати правила п. 18 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу, відповідно до якого за операціями, за якими витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Отже, платник податку на прибуток має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.2015 р. поворотної фінансової допомоги, яку платник податку отримав до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.

Відображення такої різниці здійснюється у рядку 4.2.10 додатка РІ “Різниці” до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015р. №897 (із змінами та доповненнями).

У разі якщо повернення поворотної фінансової допомоги платником не здійснюється і така кредиторська заборгованість списується, то формування різниці, що зменшує фінансовий результат такого платника нормами діючого законодавства не передбачено.

 

Для заощадження часу, скорочення до мінімуму контактів з органами ДФС пропонуємо платникам податків скористатися електронними сервісами

Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС sfs.gov.ua, постійно збільшується, нині їх налічується майже сорок. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.

Не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків береться на облік в податковій інспекції протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Завдяки електронному сервісу з укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.

Не витрачаючи часу на відвідування податкової інспекції, юридична або фізична особа-підприємець завдяки електронним сервісам має змогу зареєструватись платником ПДВ, анулювати таку реєстрацію, отримати витяг з реєстру платників ПДВ, зареєструватись платником єдиного податку, отримати довідку про відсутність заборгованості, а також низку різноманітних витягів із систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.

Завдяки електронному сервісу «Дані про взяття на облік платників податків» платник може перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо перебування їх на обліку в органах ДФС, із «Реєстру страхувальників» — отримати дані про взяття на облік платника єдиного внеску.

Електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» дозволяє громадянам здійснити перевірку потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету (отримати інформацію щодо наявності/відсутності податкового боргу у юридичної або фізичної особи — підприємця в цілому по Україні).

Через електронні сервіси «Дані Реєстру платників ПДВ» та «Анулювання реєстрації платника ПДВ» можливо перевірити бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником ПДВ або анулювання реєстрації платника ПДВ.

Сервіс «Реєстр платників єдиного податку» дозволяє перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником єдиного податку.

Громадянин, придбавши товар у магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити інформацію щодо реєстрації в органах ДФС касового апарату, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек. Це можливо завдяки електронним сервісам «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Через сервіс «Електронний кабінет платника» (оновлену версію) платники мають змогу не тільки отримати інформацію із реєстрів, бланки звітності, контактні дані та адреси центрів обслуговування, а й листуватись із органом ДФС в електронному вигляді. Оновлений сервіс надає можливість платнику працювати у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

Отримати інформаційно-довідкові послуги та консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, законодавства з питань сплати єдиного соціального внеску можливо телефонами, з використанням електронної пошти, факсу, голосового автовідповідача (0 800 501 007 або 044 454 16 13, електронна адреса idd@sfs.gov.ua).

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс дозволяє платнику отримати відповіді з Бази знань щодо застосування норм податкового, митного законодавства або з питань адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir. sfs.gov.ua).

Для платників функціонує сервіс «Пульс» для цілодобових повідомлень про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС за електронною адресою http://sfs.gov.ua/others/puls або телефоном (044) 284 00 07.

І це не весь перелік електронних сервісів для платників податків, робота над їх удосконаленням та впровадженням триває. Водночас, на сьогодні усі впроваджені електронні сервіси дозволяють платнику вести бізнес у межах правового поля, не відвідуючи податкові інспекції.

Щодо здійснення валютного контролю за імпортними операціями без увезення товару на територію України

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними операціями та відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі — Закон N185).

Відповідно до ст. 2 Закону N 185 строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року N1392 (далі — Порядок).

Строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до п. 2 Порядку не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву — з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно з п. 3 Порядку та п. 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною та знімається банком з контролю за наявності однієї з таких умов:

— зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

— подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону N185.

(Лист ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15).

Електронний цифровий підпис спростить подання звітності

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів не витрачаючи свій час, замовляти довідки тощо.

Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.

Необхідними умовами для платника податків, який виявив бажання подавати податкову звітність в електронному вигляді, є наявність:

— комп’ютера з операційною системою Windows із доступом до мережі Інтернет;

— спеціалізованого програмного забезпечення для формування, підписання та подання податкової звітності до органів ДФС;

— чинних посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису посадових осіб, які підписують звітність, що слугує аналогом власноручного підпису в електронному вигляді, який забезпечує цілісність документів, конфіденційність, достовірність даних та ідентифікацію особи, яка відправила документ.

Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.

З інформацію про безкоштовне програмне забезпечення, яке можна використовувати при формуванні та підписанні звітності та з повним переліком необхідних реєстраційних документів (зразками їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншою корисною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС України http://acskidd.gov.ua/

Отримати ключі електронного цифрового підпису можна безкоштовно в Центрах обслуговування платників податків при ОДПІ в Житомирі та Бердичеві.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна в розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

Нюанси заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі — Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.

У разі неправильного заповнення кількісного та/або вартісного показника табличної частини податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:

у графі 1 — № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 2 — причину коригування (зміна кількості/зміна вартості/виправлення помилки);

у графі 3 — номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;

у графі 4 — код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
у графах 5, 6 — одиницю виміру товарів/послуг (у графі 5 — умовне позначення, у графі 6 — код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);

у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 7 та 8, де вказує:

у графі 7 — кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні);

у графі 8 — фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;

у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 9 та 10, де вказує:

у графі 9 — суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;

у графі 10 — фактичну кількість постачання товарів/послуг;

у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

у графі 2 — причину коригування (зміна кількості та вартості товарів/послуг);

у графі 7 — значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;

у графі 8 — ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;

у графі 9 — значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
у графі 10 — кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у графі 6 такої податкової накладної, зменшену/збільшену на значення графи 7 цього розрахунку коригування;

у графі 13 зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У рядках з I по VIII табличної частини розрахунку коригування вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит в залежності від ставки. У разі виявлення помилок в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД у розрахунку коригування в одному рядку повторюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) зі знаком «плюс» у графі 7 та із тими самими сумами кількості, ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги). В такому випадку графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які виправляють помилку в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

На офіційному веб-порталі ДФС розміщено сервіс «Дані про взяття на облік платників»

Електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія).

Ця інформація доступна також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

8 вересня останній день сплати податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р.

Підприємства — виробники сільськогосподарської продукції, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу, для податку на прибуток можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Податкова декларація подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (останній день подання декларації — 29 серпня 2016 року).

Останній день сплати податку на прибуток підприємствами-виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р. — 8 вересня 2016 року.

Зазначена норма визначена пп. 49.18.3 ст. 49, пп. 137.4.1, п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати не пізніше 15 вересня

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Неприбутковим організаціям необхідно привести свої установчі документи відповідно до норм Податкового кодексу

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, до 16 вересня 2016 року органи державної фіскальної служби надсилають до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, письмові запити щодо підтвердження статусу неприбутковості, на які необхідно надати відповідь протягом місяця з дня отримання.

З дня отримання відповіді на запит та завірених копій документів, органи ДФС розглядають документи протягом місяця.

За результатами розгляду документів органами державної фіскальної служби:

—  неприбуткова організація включається до нового Реєстру, з прийняттям  Рішення про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості;

—  неприбутковій організації надсилається повідомлення про невідповідність її установчих документів вимогам.

Згідно з п.133.4.1ст.133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією може бути неприбуткова організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Ця вимога не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— така організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

  До нового Реєстру, порядок ведення якого затверджений вищевказаною Постановою, підлягатимуть включенню неприбуткові організації, що відповідають вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та мають статус юридичної особи.

Неприбуткові організації, які не приведуть у відповідність документи вимогам ст.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, залишаються в Реєстрі до кінця 2016 року, а з 1 січня 2017 року виключаються з Реєстру неприбуткових організацій.

Коли змінюються показники, що відображені у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ?

Відповідно до п.13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі — Порядок № 569), ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, є складовими формули, за якою розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційну суму):

S Накл = S НаклОтр + S Митн + S ПопРах + S Овердрафт – S НаклВид – S Відшкод – S Перевищ,

де:

S НаклОтр — загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

S Митн — загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах — загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника — сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» — «в»

п. 200 прим. 1.2 ст. 200.прим. 1 ПКУ.

У разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

S Овердрафт — сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником — сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Показник S Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником – сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

S НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

S Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

S Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям – платникам податку.

Під час обрахунку суми S Накл використовуються показники, визначені пунктами 34, 34 прим 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Величина кожного показника формується на дату витягу та змінюється по мірі надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на електронний рахунок коштів, поданої податкової звітності та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, яка впливає на показники складової формули.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

Коли слід подати юридичній особі — латнику єдиного податку заяву про зміну видів господарської діяльності та яка відповідальність за її неподання

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);

податкова адреса суб’єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності;

дата анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Тобто, нормами ПКУ не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юридичною особою – платником єдиного податку.

3 огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа — платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

При цьому, рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою — платником єдиного податку самостійно.

Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п.7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Як стати платником податку на додану вартість при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Як відмовитись від платника податку на додану вартість при переході на сплату єдиного податку

Згідно із п.п. «в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.п. «в» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 із змінами (далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ).

Відповідно до п. 5.3 розд. V Положення №1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф.№3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Згідно із п.5.4 розд. V Положення №1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п.184.1 ст.184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Як юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи перейти на загальну систему оподаткування у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, який дає право бути єдиноподатником

Відповідно до абз. другого п.п. 3 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ (5000000 гривень), до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п.293.3 ст.293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Порядок виправлення помилки в розрахунку коригування до податкової накладної

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, не передбачено механізму виправлення помилки, допущеної в розрахунку коригування до податкової накладної.

Разом з цим, при допущені помилки в графах з 1 по 10 розділу Б розрахунку коригування, платник податку має право скласти другий розрахунок коригування до податкової накладної, в якому будуть враховані показники розрахунку коригування, складеного з помилками, а саме: в графах з 1 по 6 вірні показники, в графах з 7 по 10 зазначається сума різниці з відповідним знаком, узагальнюючі дані відображаються у рядках І – VIII уточнюючого розрахунку.

Розрахунок коригування до податкової накладної, який містить помилки в заголовній частині, не може бути підставою для коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Тому, якщо в розрахунку коригування допущені помилки в заголовній частині та такий розрахунок коригування зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, то з метою виправлення помилки платник податку складає новий розрахунок коригування до податкової накладної з вірними показниками, який підлягає реєстрації в ЄРПН.

Більш детально з роз’ясненням щодо порядку виправлення помилки в розрахунку коригування до податкової накладної та можливості за таким розрахунком відкоригувати податкові зобов’язання/податковий кредит можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.07).

Визначаємо дату складання акцизної накладної при використанні пального у власній господарській діяльності

Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, у випадку відвантаження пального для власного споживання також складається акцизна накладна.

Оскільки датою складання акцизної накладної є дата передачі (відпуску, відвантаження) пального, то така вимога розповсюджується і на операції з передачі (відпуск, відвантаження) пального з метою використання його у власній господарській діяльності.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 116.13.03).

Річну звітність «неприбутківці» подаватимуть за новою формою

Міністерство фінансів України наказом від 17.06.2016 N 553 затвердило форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Зазначений наказ набрав чинності  02 серпня  2016 року.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, звіт за базовий звітний (податковий) рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.  Отже, звіт за 2016 рік  за новою формою неприбуткові організації  повинні подати до 1 березня 2017 року.

 В. А. Возна, начальник Південної ОДПІ