Президент України підписав закон, який передбачає незастосування штрафних санкцій до платників через кібератаку

Президент України підписав Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків)», який був прийнятий Верховною Радою України 13 липня 2017 року. Він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відповідно до закону, за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків штрафні санкції не застосовуватимуться.

Всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені  у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31 липня 2017 року. Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуватимуться.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Крім того, тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка  міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання  у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію.

Також у разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату/пошкодження інформації, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

 

Як виправити помилку, допущену у реквізитах форми № 1 ДФ?

Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4) визначено перелік реквізитів, які заповнюються у формі № 1 ДФ.

Проведення коригувань реквізитів зазначеної форми здійснюється відповідно до розділу IV цього Порядку. Коригування поданої і прийнятої форми № 1 ДФ проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розділу IV Порядку № 4). У разі необхідності проведення коригувань у формі № 1 ДФ до закінчення строку її подання подається звітна нова форма (п. 4.2 розділу IV цього Порядку).

Уточнююча форма № 1 ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення строку її подання. Уточнююча форма № 1 ДФ може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4). При цьому заповнення звітної нової та уточнюючої форм № 1 ДФ є однаковим. Звітна нова та уточнююча форми № 1 ДФ подаються на підставі інформації з попередньо поданої форми і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами податковому агенту.

Разом із звітною новою та уточнюючою формами № 1 ДФ платник податку має право надати до контролюючого органу пояснення проведених виправлень.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі- Повідомлення).

Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

 

ДФС: Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини

Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно),  включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

 

До уваги суб’єктів господарювання: як правильно подати декларацію при придбанні транспортного засобу

У ГУ ДФС у Харківській області роз’яснюють який перелік автомобілів зазначає СГ в декларації з транспортного податку у разі переходу права власності протягом року на об’єкти оподаткування: всі чи лише придбані протягом року.

Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Відповідно до підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Форма Податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 за № 474/26919 (далі – Наказ № 415). Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 ПКУ юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою, встановленою Наказом № 415 починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного) періоду.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення показників звітної декларації до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період платником податків подається нова звітна декларація (п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516).

Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає декларацію за новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

 

Виправляємо невірно заповнений «код водного об’єкта» через «уточненку»

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719. Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – розрахунок).

У Декларації та розрахунках заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При не заповненні рядка через відсутність значення – він прокреслюються (подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Для кожного типу водного об’єкта, зазначеного у рядку 6 розрахунку, визначеного відповідно до Кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розділом ІХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (додаток 16 до Декларації) заповнюється окремий розрахунок. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0».

Для виправлення помилково зазначеного коду водного об’єкта у рядку 6 розрахунку після настання граничного терміну подання звітності платником Рентної плати подається уточнююча Декларація за відповідний звітний (податковий) період, яка складається з двох уточнюючих розрахунків.

Зокрема, у одному уточнюючому розрахунку за кодом водного об’єкта, який підлягає виправленню зазначається:

– у рядку 11– податкове зобов’язання з початку року, яке дорівнює «0»;

– у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній звітній період, яке дорівнює «0»;

– у рядку 13 – податкове зобов’язання, яке дорівнює «0»;

– у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється;

– у рядку 14.2 – сума податкового зобов’язання, що зменшується.

У другому уточнюючому розрахунку зазначається:

– у рядку 6 – необхідний код водного об’єкта,

– у рядку 11– податкове зобов’язання з початку року;

– у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній звітній період (р. 11 розрахунку до Декларації за попередній період за зазначеним кодом водного об’єкта);

– у рядку 13 – сума податкового зобов’язання;

– у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;

– у рядку 14.1 – сума податкового зобов’язання, що збільшується;

– у рядку 15 – розмір штрафної санкції – 0,03;

– у рядку 16 – обчислена сума штрафної санкції;

– у рядку 17 – сума пені.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюються наступні показники:

– у рядку 4.4 – податкове зобов’язання, визначене як сума рядків 13 розрахунків;

– у рядку 4.4.1 – сума різниці між рядками 14.1 та 14.2 розрахунків;

– у рядку 4.4.2 – сума штрафу, обчислена як сума рядків 16 розрахунків;

– у рядку 4.4.3 – сума пені, обчислена як сума рядків 17 розрахунків;

– у рядку 5 – кількість поданих розрахунків з уточнюючою Декларацією.

 В.о. начальника

Південної ОДПІ                                                         Ю.В.Білецька