DSC_9197Чужий досвід і цікавий, і повчальний водночас. Особливо, якщо це досить успішна країна, в якій високий рівень життя людей, збалансована податкова політика, де людина і з великого міста, й з маленького села отримує належний рівень якісних послуг.

Гостя з Німеччини мали нагоду послухати представники органів місцевого самоврядування, деяких установ та організацій. Але ми переконані: його розповідь і практичні поради українським колегам із задоволенням почитають і користувачі нашим інтернет-ресурсом.

Робоча поїздка відбулася за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”.

У п’ятницю, 8 вересня, у великій залі Будинку рад пан Ерет зустрівся з керівниками органів місцевого самоврядування, депутатами, представниками підприємств та громадськістю району. Фахівець надав учасникам зустрічі консультації щодо децентралізації, місцевого економічного розвитку та територіальної реформи. Тривалий час у рідній Німеччині О. Ерет обіймав посаду бургомістра м.  Зінген, що у федеральній землі Баден-Вюртенберг. Тож поділився власним практичним досвідом управління  громадою та відповів на запитання, які цікавили присутніх.

— Німеччина та Україна відмінні територіально й за державним устроєм, однак певні принципи керування країною є дієвими скрізь, — зазначив експерт на початку розмови. — У нас громади виконують роль «подовжених рук» держави. Тобто кожна з них має свої широкі повноваження та низку завдань, які виконує самостійно. Однак разом вони підпорядковуються єдиному закону й працюють на загальний добробут людей.

 Зокрема, законодавством регулюється фінансова вирівнюваність регіонів. Іншими словами, багатші допомагають біднішим. Це не підтримка для лінивих, а спосіб тримати соціальну інфраструктуру на одному рівні в усій країні, — наголосив пан Ерет. Приміром, розбитих доріг ви не побачити в Німеччині як у великому місті, так і в маленькому селі. У сільській місцевості рівень життя не гірший, ніж у мегаполісах. Власне тому в німців не існує проблеми внутрішньої міграції, яка спостерігається в Україні Аби досягти такої рівноваги, потрібно чимало років. Відомо, чим більша територія країни, тим складніше упорядкувати в ній інфраструктуру. На думку європейського гостя, спроби українських можновладців вирівняти соціальну ситуацію навіть у найвіддаленіших від центру населених пунктах — це кроки у правильному напрямку.

За словами експерта, реформи, які почалися в Німеччині понад два десятиліття тому, нині підтвердили свою ефективність. Тоді в країні теж спостерігалася проблема з ремонтом автошляхів, наповненістю учнями шкіл у селах та невеликих містах тощо. Тож було прийнято рішення про укрупнення регіонів й створення спроможних громад. Фактично з чотирьох територіальних об’єднань створювали одне. Наразі їх налічується близько півтори тисячі. Кожне з них самодостатнє.

Основа життєдіяльності громад — бюджет. Наповнюваність місцевих скарбниць відбувається за рахунок податків і додаткових субсидій від держави, яка таким чином стимулює їхню участь у спільних проектах. У повному обсязі громадам залишаються кошти із земельного  та промислового зборів. Земельний податок дворівневий. Групу «А» складають землі сільськогосподарського призначення, лісового господарства тощо, групу «Б» — ділянки під забудову. У першій відсоток відрахувань невеликий, у другій — високий. За площі, відведені під забудову, німці платять величезні кошти. Плата береться відтоді, як земля отримує цей статус. Тому в Німеччині ви майже не побачите недобудов на отриманих наділах або зарослих бур’янами клаптиків землі, що чекають кращих часів. В Україні навпаки — забудовник може роками тягти з початком зведення житла і при цьому ще й не платити за землю. Одна суттєва відмінність між нами спостерігається й зі сплатою промислового податку. У них підприємства відраховують кошти до скарбниці тієї громади, де розташоване виробництво, у нас — за місцем юридичної адреси виробника. Через це німецькі бургомістри зацікавлені у створенні робочих місць на своїй території. Щодо податку на доходи, то він залишається в гаманцеві тієї громади, де зареєстрований працівник, а не в тій, де він працює.

Наразі до парламенту України внесено законопроект, який пропонує й у нас запровадити цей принцип.

Також німці сплачують так званий спільний податок. Із нього 15 % повертається громаді, а 85 % порівно розподіляються між бюджетом держави та федеральної землі, в якій знаходиться територіальне об’єднання. Мешканці Німеччини віддають на сплату податків майже 50 % доходів. Сюди входять відрахування в скарбницю громади (15%), медичне (14,5%) та пенсійне (7,5 %) страхування, збір на випадок безробіття (1%) тощо. Громадяни з розумінням ставляться до такого розподілу коштів. Адже більшість із них повертається до них у вигляді якісних послуг. Наприклад, кожному мешканцю країни гарантується право на чисту питну воду, яка тече з крану в кожній оселі.

Яким чином фінансується ремонт доріг? — одне із запитань, яке прозвучало під час зустрічі.

— Він відбувається коштом податку за використання мінеральних олій, — пояснив експерт. — Тому паливо в Німеччині коштує дорого. Відповідно до статусу визначаються відповідальні за підтримання доріг у належному стані — держава, федеральна земля тощо.

 Крім того, кожен власник механізованого транспортного засобу сплачує кошти за користування вулицями та проїжджою частиною. Податки сплачуються авансовими платежами, наприкінці року надлишок повертається платникові. Громади на власний розсуд мають право встановлювати додаткові збори для своїх мешканців.

— Чи не призведе процес децентралізації до федералізації України? — поцікавилися в  пана Ерета учасники зібрання.

Його відповідь була однозначною — «Ні». Експерт порадив не плутати ці два поняття. Адже Німеччина отримала статус федерації 1871 року, тоді, коли стала єдиною. До цього часу її територія складалася з близько 40 незалежних держав — князівств, королівств, герцогств.

Натомість в Україні Київ завжди був сильною столицею. Децентралізація сприятиме розвитку регіонів. На думку О. Ерета, наша країна володіє необхідним потенціалом для успішного втілення реформи. Звісно, єдиного рецепта успіху не існує. Тож українці мусять обрати власний шлях розвитку держави. Своєрідним орієнтиром для нас є досвід Польщі та провідних західноєвропейських країн.

 

-1 коментарів до Німецький експерт Олівер Ерет: про спільне і відмінне в управлінні громадами