У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Отримати інформацію щодо реєстрації контрагента платником акцизного податку можливо за допомогою електронного сервісу ДФС

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників) згідно п. 5 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113.

ДФС України щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.

Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».

Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронний кабінет».

 

Про відповідальність громадян за несвоєчасну сплату земельного податку

Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

 

Для переходу на спрощену систему оподаткування необхідно подати заяву до 15 червня

Відповідно до  вимог Податкового кодексу України перехід на спрощену систему оподаткування  суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Тобто, граничним терміном подання заяви для  переходу на спрощену систему оподаткування з IІI кварталу 2018 року є 15 червня 2018 року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені для відповідних груп платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 Кодексу).

 

 

 

До уваги підприємців: гранична сума розрахунків готівкою встановлена у розмірі 50 тисяч гривень

4 січня 2017 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 25 листопада 2016 року № 407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210».

Постановою № 407 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Зокрема:

– встановлено граничну суму у розмірі 50 тис. грн для розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня, а також розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню;

– фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Нагадаємо, відповідно до статті 163-15  Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою адміністративну відповідальність, у вигляді  накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. (від 1700 грн до 3400 грн).

За повторне порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 – 17000 грн).

Відповідно до статті 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу, порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням  електронних платіжних засобів  за товари (послуги).

Від  імені  органів  доходів  і  зборів розглядати справи про адміністративні   правопорушення   і   накладати   адміністративні стягнення мають  право  керівники  органів доходів і зборів та їх заступники.

Враховуючи норми статті 38 КУпАП адміністративне стягнення щодо таких порушень може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

 

Включення до податкового кредиту податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування.

З 03.12.2017 (набрання чинності Закону України від 09.11.17 №2198-VIII) суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування.

До набрання чинності Законом №2198-VIII зазначений термін становив 365 календарних днів.

Отже, з 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.