Відповідно до п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

– дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ;

– дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Разом з цим п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не є об’єктом оподаткування військовим збором вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їх вартість оподатковується військовим збором на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

При цьому нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви яка заповнюється суб’єктами господарювання  в залежності від дії, яку необхідно здійснити.

 ОБОВ’ЯЗКОВО!

Суб’єктам господарювання в заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, видачу дубліката ліцензії заповнювати пункт 5. «код та назва виду діяльності» для вказаної дії суб’єктам господарювання необхідно мати діючий код «КВЕД», а саме :

–         47.11  (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами);

–         47,25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах)

–         47,26 (роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах)

–         56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування)

–         56.30 (обслуговування напоями)

Як сільгоспвиробникам визначити звітний період з податку на прибуток

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток, крім випадків, передбачених п. 137.5 Податкового кодексу України,  , є календарні: квартал,півріччя, три квартали, рік.

Водночас відповідно до пп. 137.4.1 Податкового кодексу виробники сільськогосподарської продукції можуть обрати річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

З 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток Податковим кодексом не визначено поняття “сільськогосподарська продукція”.

Тож з 01.07.2017 виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то застосовуються звітні (податкові) періоди – календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період.

Платники податку (у т. ч. виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн грн, у 2018 році подають декларацію з податку на прибуток за звітні податкові періоди – квартал, півріччя, три квартали, рік.

Довідково: ДФС України надано відповідну індивідуальна податкову консультацію ІПК ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2473/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до пп. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.

Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010  № 457 зі змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *