Зокрема, відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, або житлові приміщення ( або їх частини) якщо їх загальна площа перевищує 100 квадратних метрів. Дане обмеження стосується і тих хто здає в оренду і нежитлові приміщення ( або їх частину) якщо їх площа перевищує 300 квадратних метрів. При цьому не має значення де саме знаходяться об’єкти які здаються в оренду. Такі обмеження повністю поширюються на фізичних осіб – підприємців, які надають в оренду або в суборенду торгівельні місця на ринку, а також магазини на території ринку.

Додатково повідомляємо: Також не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи фізичні особи які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

11) діяльність з проведення технічних випробовувань та досліджень

12) діяльність у сфері аудиту

13) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

14) нерезиденти;

15) платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Для платників єдиного внеску з 1 серпня – нововведення

З 1 серпня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зазначеним документом внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за N 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року N 441), та викладено його у новій редакції.

Зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, у разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності, відповідно до п.11 розділу III Порядку формують та подають до органу доходів і зборів звіт із зазначенням типу форми “ліквідаційна” протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нагадаємо, Порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до Державної фіскальної служби України.

У фізичної особи не виникає об’єкт оподаткування ПДФО у разі придбання рухомого майна у юридичної особи

      Враховуючи те, що продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі, тобто фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає.

     Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

     Відповідно до п. п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

     При цьому, п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ.

     Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ.

     Крім того, п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Отже,, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

     Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.02).

Безоплатне харчування працівників: особливості оподаткування ПДВ

Оподаткування операцій з безоплатного забезпечення працівників спецхарчуванням залежить від умов, згідно з якими здійснюється таке забезпечення.

Згідно з п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов’язаній з постачальником особі, суб’єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Таким чином, безоплатне забезпечення працівників спецхарчуванням, зокрема, молоком, яке здійснюється за ініціатіви работодавця, є операцією з продажу такого молока, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Водночас платник податку при придбанні спецхарчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при його придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.

Одночасно згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

Таким чином, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням спецхарчування, зокрема, молока, у разі обов’язкового забезпечення працівників спецхарчуванням, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Детальніше щодо оподаткування безкоштовного харчування працівників на сайті ДФС України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі розділ 101.04.