Головне управління ДФС у Харківській області, з метою якісного надання платникам податків адміністративних послуг та запобігання виникнення можливих ризиків несвоєчасного прийняття податкової звітності, повідомляє про оновлений режим роботи Центрів обслуговування платників ГУ ДФС у Харківській області:

Понеділок – четвер – робочий день з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.,

П’ятниця – робочий день з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.;

Вихідні дні – субота, неділя.

 

 

Зміни до порядків реєстрації та застосування РРО і КОРО

         ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом вiд 20.09.2018 року №773 затвердив зміни до «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій».

Наказ № 773 набув чинностi з 01.10.2018 року, але частково.

           Найважливішими новаціями є:.

    –    реєстрація, перереєстрація РРО на підставі однієї заяви; 

    –    запровадження механізму обміну інформацією в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО між ДФС та ЦСО;

    –    застосування КОРО тільки у разі виходу з ладу РРО та можливість їх незастосування у разі використання резервного РРО або непроведення розрахунків у таких випадках.

        Так, з 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть вiдмовитися від використання книги облiку розрахункових операцiй (КОРО) на РРО у разi виходу з ладу РРО або вiдключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцiй до моменту пiдключення резе рвного РРО або включення електроенерії.

       Рiшення про це затверджуєтъся власними розпорядчими документами. У такому випадку суб ‘єкт господарювання має право не реєструвати i не зберiгати КОРО та розрахунковi книжки, а тi, хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

       Змiнами виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованого на РРО:
     – пiдклеювання фiскальних звiтних чекiв до вiдповiдних сторiнок КОРО;
     –   щоденне виконання записiв (у разi здiйснення розрахункових операцiй) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупцiв, та данi за сумами, виданими покупцям, записуються окремо;
     –  ведения облiку ремонтiв, робiт з технiчного обслуговування, а також перевiрок конструкцій та програмного забезпечення РРО у вiдповiдному роздiлi КОРО.

        Водночас, порядок використання КОРО, зареєстрованого на РРО, доповнено вимогою щодо забезпечення збереження щоденних фiскальних звiтних чекiв (щоденних Z-звiтiв) в електроннiй формi.

        При цьому, змiни щодо запровадження електронного документообiгу мiж суб’єктами господарювання, центрами сервiсного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на пiдставi заяви в електронному виглядi) застосовуються після набрання чинності наказами МФУ щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО РРО.

       До набрання чинності новими формами заяв у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії, такий суб’єкт господарювання має додати до заяви про реєстрацію РРО копію відповідного рішення, про що зазначити в пункті 9 такої заяви.

       Зареєстровані журнали використання РРО, КОРО та РК за “старою формою” можуть використовуватися до скасування їх реєстрації або закінчення.

 

 

Отримуєте доходи за межами України: ЄСВ сплачується добровільно

        У Головному управлінні ДФС у Харківській області розповіли. З доходу, отриманого фізичною особою за межами України, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не сплачується. При цьому громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄСВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

         Нагадаємо: відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці – юридичні особи та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

         Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону № 2464, роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують ЄСВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

         Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Акцизний податок сплачується до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів

          Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, суб’єкти  господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
         Пунктом 223.2 статті 223 Податкового Кодексу визначено, що суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку.

        При цьому платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ (а саме особи, що реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді – п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ.

         Підпунктом 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 ПКУ визначено, що СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.     

         Таким чином, СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в Офісі великих платників податків ДФС, повинен подавати податкові декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу.