DSCN6474

Слова ліричної пісні «На вулиці Каштановій» поета Ігоря Шаферана у виконанні композитора і співака Юрія Антонова  знають і люблять багато людей. Слухаючи ці віршовані рядки, на душі завжди тепліє. Пригадуються тихі, милі серцю куточки рідного міста,  де вздовж узбіч доріг ростуть фруктові дерева, а парканами в’ється дикий виноград. Із пам’яті виринають приємні спогади, що кличуть на прогулянку знайомими з дитинства місцями… Ленінградська, Короленка, Радянська, Будьонного, Лермонтова, Горького, Шевченка… Як імена людей впливають на характер своїх власників, так і назви вулиць можуть багато розповісти  про історію нашої малої батьківщини, допоможуть уявити, якою вона була колись…

Повертаючись до першоджерел

Добре спланована територія міста з часу його заснування була характерною особливістю  Краснограда. Навіть нині це відзначають його гості. Фактичне підтвердження знаходимо в історичних документах. В архіві краєзнавчого музею зберігається карта поселення біля Більовської фортеці, датована 1782 роком. На мапі вже тоді чітко простежуються вулички з казенними домами та партикулярними, тобто приватними будинками. У південно-східній частині слобідки розташувався великий казенний сад. У ньому за примітками картографів на той час росло 15 тисяч дерев і кущів, із них 115 яблунь, 260 слив, 70 груш і кислиць, 130 волоських горіхів, 70 кущів барбарису, 180 кущів новонасадженого винограду, близько 300 вишень тощо. Попри скрупульозний перелік рослинності, на карті немає жодної позначки, що засвідчувала б назви вулиць. Їх на той час ще не існувало чи упорядники мапи вважали цю інформацію зайвою — ми вже не дізнаємось. Уже пізніше чимало наших земляків намагалися дослідити тему історії  красноградських вулиць, проте майже безрезультатно. У роки Великої Вітчизняної війни вщент згоріло приміщення Державного архіву Полтавської області, а разом із ним назавжди були втрачені  важливі документи з історії Костянтиноградського повіту.

Однак певні відомості все-таки вдалося зібрати. Це зробили наукові працівники краєзнавчого  музею. Велике дослідження історії міських вулиць провели краєзнавці-ентузіасти Галина Миколаївна та Василь Васильович Скринники. На їх основі Г. Скринник склала власну мапу нашого міста, яким воно було до революційного 1917 року. Згодом її використав у своїй книзі «Нарис з історії Краснограда за 268 років (1731-1999)» Дмитро Терентійович Мариненко.

Стара «пісня» на новий лад

Аналізуючи карту, можна легко простежити зміну світогляду, що відбулася в суспільстві за роки радянської влади. Вона започаткувала нову ідеологію.

Так, вул. Рождественська перетворилася на вул. Комсомольську, вул. Покровська стала вул. Горького, вул. Катеринославську перейменували у вул. Жовтневу, вул. Романова почали називати вул. Шевченка. Вулиця Преображенська отримала назву в честь ідеолога комуністичного руху Карла Маркса, а вул. Військова – героя нового часу, голови військово-революційного комітету Костянтиноградського повіту Сергія Щучки. Вулиця Полтавська певний час носила ім’я Йосифа Сталіна, а вул. Пушкінська —  Микити Хрущова.

Більовка – Кооперативна – Леніна – Більовка?

Кілька разів перейменовували й центральну вулицю нашого міста. Спершу вона називалася Більовкою, на честь Більовської фортеці, що започаткувала м. Костянтиноград. Як свідчать історичні джерела, тут здавна процвітала торгівля. В царські часи різним крамом торгували купці, в 20-х роках минулого століття їм на зміну прийшли непмани, пізніше – стали працювати заклади державної та кооперативної торгівлі. Разом із тим вул. Більовка стала називатися Кооперативною. Проте це тривало недовго. У 1937 році на площі перед теперішнім готелем «Ювілейний» було зведено пам’ятник головному діячеві революційних подій початку ХХ ст. Володимиру Леніну. Хоча згодом монументальну споруду демонтували, відтоді центральна вулиця  носить ім’я вождя пролетаріату. Пригадуєте, так колись називали  В. Леніна?

Декілька років тому на одному з форумів у соціальних мережах велося жваве обговорення доцільності повернення вул. Леніна старої назви — вул. Більовка. Думки сторін розділилися. Одні наполягали на поверненні історичної назви, інші красноградці  говорили, що тільки вул. Леніна  для них із дитинства є уособленням рідного міста, тому змінювати назву не варто. Тож далі обговорення справа не пішла.

До речі, Костянтиноград із листопада 1922 р. також почав називатися по-новому — Красноградом.  Якщо раніше ця назва мала відтінок «революційного» змісту, зараз вона  сприймається інакше. Як відомо, «красний», це, насамперед, красивий.

Пошук триває

За радянських часів перейменування зазнала ще одна вулиця — Театральна. До Жовтневої революції на ній розташовувався драматичний театр ім. І. Я. Франка, який і подарував назву вулиці. В середині 60-х років ХХ ст. із нагоди 21-ої річниці визволення Краснограда від німецьких окупантів, її нарекли вул. 19-го вересня. Під такою назвою ми знаємо її і нині.

Якщо вірити карті, упорядкованій Г. М. Скринник, жодного разу не перейменовувалася вулиця Харківська. Після закінчення доби сталінізму повернули стару назву й вулиці Полтавській. Як раніше, так і зараз, вони є своєрідним дороговказом для двох великих шляхів, що проходять Красноградом, і ведуть до Харкова та Полтави.

А ось вулиця Ленінградська колись називалася Вигінною. Зі спогадів літніх людей відомо, що в роки війни 1941-1945 років нинішня вул. Короленка була крайньою в Краснограді. Звідси можна було побачити, що робиться на подвір’ях селян у Піщанці. Таким чином, вул. Ленінградська значилася передостанньою. Отже, цілком можливо, що нею на вигін водили худобу. Напевно, так і виникла назва — Вигінна.

До наших днів не збереглася, на жаль,  колишня центральна площа Краснограда, що називалась Соборною. Неподалік один від одного на ній розташовувалися два православні храми, збудовані з каменю у ХVIII та XIX ст. Після суперечливих часів радянського атеїзму від них залишився лише фундамент, який серед місцевих мешканців відомий під назвою «круг». Тепер тут знаходяться приватні магазини.

Насамкінець

Життя постійно змінюється. Те, що вчора було новим і незвичним, завтра стане історією. Пошук аутентичних найменувань красноградських вулиць триває. Запрошуємо наших читачів долучитися до цієї цікавої справи. Будемо вдячні й за будь-який фактичний матеріал із історії старовинних будівель Краснограда. Давайте спробуємо разом відтворити портрет історичного минулого нашого міста.

Наталія ЛАПТЄВА

-1 коментарів до «Пройдусь по Абрикосовой, сверну на Виноградную…»

  • Сергій коментує:

    Дуже цікава стаття,але про вулицю Лермонтова нічого не написано,а якби дізнатися що там були за будинки,…..

  • Дмитрий Гранкин коментує:

    Интересно было бы пообщаться с людьми, которые собирают данные о древнем Краснограде.