суд

У країні розпочалася передвиборча кампанія. Вже відомі імена тих кандидатів на найвищу посаду в державі, з яких українці обиратимуть 25 травня свого президента.

Одним із головних питань у цьому контексті є забезпечення громадянам прав на вільне волевиявлення.

Про це — в нашій розмові з головою районного суду Лідією ТАРАСЕНКО.

Лідіє Іванівно, чи достатньо забезпечуються виборчі права наших співвітчизників у правовому полі держави?

  Так. Але щоб не бути голослівними, давайте насамперед звернемося до Конституції України. Стаття 70 Основного Закону забезпечує право голосу на виборах громадян нашої держави, які досягли вісімнадцяти років на день їх проведення. У ст. 103 говориться про те, що Президент України обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Більш детально розкриває права виборців спеціальний закон «Про вибори Президента України». Зокрема, він передбачає, що будь-які прямі або непрямі привілеї чи обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, забороняються. Обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі чітко визначені законодавством — не мають права голосу ті з них, хто визнаний судом недієздатними.

Що з правової точки зору означає «рівне виборче право» громадян?

— Насамперед те, що всі вони беруть участь у виборах на рівних засадах. Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос, який він може використати тільки на одній виборчій дільниці.

Варто також зазначити, що участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Нікого не можна змушувати до цього.

Вибори Президента України є вільними. Громадянам забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

Кожний голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб забороняються.

У якій ситуації громадяни можуть звертатися за захистом своїх прав до суду?

— Відповідно до ст. 91 Закону України «Про вибори Президента України», виборець, права або законні інтереси якого порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження може звернутися до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскаржити можна призначення, підготовку і проведення виборів Президента України,  рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, дій кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб.

Слід зауважити, що скарга, може бути подана протягом п’яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.

Лідіє Іванівно, чи є якісь виключення щодо цього?

— Так, виключення становлять порушення, що мали місце до дня голосування. Скарга на них може бути подана не пізніше часу закінчення дня, що передує початку голосування. Друге виключення стосується безпосередньо дня голосування, коли скарга може бути подана до виборчої комісії, яка допустила порушення, не пізніше закінчення голосування, а до виборчої комісії вищого рівня або до суду — не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем голосування.

Важливо зазначити, що строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає. Ст. 95 закону встановлюється письмова форма. До неї додаються копії у кількості, що дорівнює кількості суб’єктів оскарження та зацікавлених осіб, зазначених у скарзі.

Днем подачі скарги вважається день фактичного її отримання суб’єктом розгляду скарги.

У які терміни розглядається скарга?

— У дводенний строк із дня її отримання. Але щодо порушень, які мали місце до дня голосування, — не пізніше закінчення дня, що передує дню голосування; щодо порушень, які мали місце в день голосування, — не пізніше, ніж за одну годину до закінчення голосування.

До речі, кодекс адміністративного судочинства ст. 173 установлює особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців.

Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, зокрема й щодо включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд, як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніше, ніж за два дні до голосування. Суд вирішує такі адміністративні справи у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше, ніж за два дні до голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до голосування, невідкладно.

Які ще рішення можуть бути оскаржені в суді?

— Насамперед рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб — за місцезнаходженням відповідного органу, підприємства, установи, закладу, організації, посадової (службової) особи, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 174 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зауважити, що згідно цієї статті також можуть бути оскаржені дії засобів масової інформації, інформаційних агентств, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум.

Можуть також оскаржуватися акти чи дії партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, об’єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції — за місцезнаходженням органу об’єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії зі встановлення результатів виборів у порядку, передбаченому ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України також можуть бути предметом розгляду в суді. Слід зауважити, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених Кодексом адміністративного судочинства.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Дії кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Позови, не розглянуті судом протягом визначеного терміну, залишаються без розгляду.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, апеляційної інстанції — є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.